Подібне відбувається часто, і багато хто був свідками або учасниками цього.
Їду в маршрутці. Маршрутка велика, на зразок автобуса з двома дверима.
Погода сама, що не сказати травнева: йде пристойний дощ і по проспекту вздовж бордюрів течуть потоки води.
Мені
скоро виходити, тому стою під дверима біля водія. Чи варто говорити, що
водії маршруток це, в більшості своїй, вельми своєрідний контингент, з
властивим тільки їм гумором.
Під'їжджаємо
до зупинки, біля бордюру стоять під парасольками дві дівчини і, трохи
далі, ще кілька потенційних пасажирів. Водила звертається до касира: Ну,
що, окропити?
Вивертає
кермо до бордюру в водяний потік. На дівчат летить струмінь брудної
води, і вони з вереском відскакують. Ці два бидла, водила і касир,
ржуть. Ну, такий у них гумор! Серед пасажирів теж знаходяться кілька
подібних до них, які підсміюються.
Маршрутка
зупиняється, відкриваються двері, хто виходить, хто заходить. Через
задні двері заходить мужик з розряду тих, кого можна охарактеризувати
одним словом: «Шафа». Проходить через салон, культурно відсуває в бік
пасажирів, двома руками виймає водія через бублика і викидає його на
вулицю через відкриті двері.
Потім
не поспішаючи виходить, піднімає з асфальту головного героя історії і
упускає його в калюжу. Витрушує руки одну об іншу і, не поспішаючи,
відходить в сторону чекати свою маршрутку.
1. Ті, хто стояли на зупинці, аплодують.
2.
Серед тих, хто їхав в маршрутці знайшлись жалісливі тітоньки, які
говорять: Ну, навіщо ж так-то! Можна було і по-людськи! А як же ми
далі-то поїдемо!
Ви підтримуєте такий варінт вирішення ситуації?